Вище шапки тільки небо

" Я верю, что сильных и здоровых людей намного больше, чем этих козлов, которые нам мешают жить! "

"Козье болото – это там, где улица Козьеболотная

Если это так, то все становится на свои места. «Козье болото», скорее всего, образсовалось при помощи искусственной запруды, которая обеспечивала водой небольшую мельницу. Мельница эта, надо полагать, находилась возле современного переулка Шевченко, а к водоему (исчезнувшему с карты после срытия укреплений) и вправду бегали козы, во множестве пасшиеся на Старокиевских валах.

Соответственно и сам переулок долгое время называли Козьеболотной улицей или просто Козинкой, – это последнее название мы часто встречаем в литературе о Тарасе Шевченко. Кобзарь, как все знают, квартировал в небольшом домике, ставшем теперь музеем, – последним осколком давней Козинки ."

( ВЕК ) помиляється: " Козине болото —Історична місцевість. Існ. на місці сучасного Майдану Незалежності "

"Не было болота на месте Майдана!"

рунет надзвичайно агресивний. ледь не в кожному топ-пості хтось когось обсирає, обіцяє знайти і вибити останні кишки. всі на всіх тотально піздять і треди розтягуються на десятки коментів.

укрнет любить жалітися. жалітися на все навколо. іноді в стьобно-іронічній формі, але частіше прост назвати все своїми іменами. можливо це тому, що Україна ще настільки недосконала і багато людей переросло сучасний рівень політики, сервісу, вихованості мас, зовнішнього вигляду навколішності.

і можливо цим жалінням укрнет не погоджується з тим що бачить, шукає шлях до вдосконалення. сподіваюся.

але іноді теж втомлюєшся від цього. оптимізму більше треба і легкості, інакше зав'язнути в гастритах і депресіях можна, шановні)

Такою Юлію Володимирівну Коля не бачив ніколи. Такою Коля взагалі ніколи не чекав її побачити.

Куди поділася незламна лідерка опозиці, героїня майданів і акцій "Україна без Кучми", безстрашна учасниця програм на ТРК "Україна" у помаранчевій футболці? Це була інша Юлія Володимирівна, і Коля не знав, що робити.


Підвиваючи, Юлія Володимирівна перебирала роздруківки з інтернету. Двома гірськими потоками з очей в неї лилися сльози.
( – Та не вбивайтеся ви так! – не дуже впевнено спробував заспокоїти її Коля... )